Шановні колеги,

пропонуємо для ознайомлення та обговорення текст листа до міністра освіти і науки України. Будемо раді Вашим ідеям та уточненням. Пропозиції щодо змісту листа можна надіслати Світлані Мар'янівні Іваненко на електронну адресу swetlaiw@ukr.net.

Текст листа:

Шановний пане міністре Оксене ЛІСОВИЙ,

звертаємось до Вас як ґаранта якості освіти в Україні. Ми, члени Української спілки германістів вищої школи, надзвичайно занепокоєні ситуацією, яка склалася з реформою старшої школи в Україні.

У списку компетентностей НУШ записано, що одна з ключових компетентностей – це здатність спілкуватися іноземними мовами, однак механізми реалізації вимог до формування цієї компетентності досить непрозорі. При цьому «Концептуальні засади «Нової української школи» визначено досить нечітко: «В академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним. На цьому етапі учень ще зможе змінити профіль навчання. Учні матимуть право обирати не лише предмети, а й рівні їхньої складності.» (с.23). То виникає одразу питання про стандарт, за яким учні мали б готуватися до ЗНО чи НМТ, якщо учень академічного ліцею сам вибирає для себе рівень складності предмета. Зараз у стінах ввіреного Вам міністерства ще точаться дискусії  про списки обов'язкових і вибіркових дисциплін ліцеїв. Місяць тому на сайті МОН серед обовʼязкових дисциплін стояла тільки англійська мова, тобто друга іноземна мова була в програмі 5-го класу по 9-й, а потім щезла повністю з програми навчання, вища школа теж орієнтується тільки на англійську мову, якщо інша мова не вивчається як спеціальність, тобто скорочується кількість іноземних мов у вищих навчальних закладах .

23 червня 2022 р. Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. У ЄС вимагають, крім знання рідної мови, яка є однією з офіційних мов Європейського Союзу, як мінімум знання ще двох іноземних мов ЄС, для того, щоб громадяни могли скористатися принципом мобільності у навчанні, роботі, підвищенні кваліфікації. ЄС зараз говорить на 24 мовах. В Україні на філологічних факультетах університетів вивчають усього 9 з них. Акцент МОН на вивченні англійської мови як мови міжнародного спілкування важливий, але вона не забезпечує всі рівні  спілкування в ЄС.

Тенденція, яка є, на жаль, стала провідною в нашій країні, - це тенденція до скорочення викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах та скорочення годин на їх вивчення, що призводить до руйнації якості освіти.

Завдяки підтримці президента Німеччини пана Франка-Вальтера Штайнмаєра у межах його візиту до України у 2018 р. вдалось захистити від руйнування школи з поглибленим вивченням німецької мови та школи, які готують випускників до екзамену на диплом з німецької мови другого ступеня (Deutsches Sprachdiplom II.Stufe). Таких шкіл в Україні на сьогодні 20. Тоді було також домовлено, що німецька мова як друга іноземна мова вивчається з 5-го класу і до кінця навчання. Однак одразу ж скоротили кількість годин німецької мови. З вересня 2025 у школах з поглибленим вивченням німецької мови планується знову на 30% скоротити кількість годин німецької мови. Але один з найважливіших законів розвитку людства, обґрунтований філософським знанням, - закон переходу кількості в якість, ніхто не відміняв! Результатом дій на скорочення кількості годин буде втрата високої якості викладання і навчання в цих школах.

Руйнування системи спецшкіл з німецькою мовою призведе до недоотримання абітурієнтів у вищих навчальних закладах, які б мали бажання вивчати германістику, що призведе до скорочення кількості викладачів вищої школи, неповних груп у кількісному відношенні, так званих малокомплектних груп, які отримують з профільних предметів 8 годин на семестр, щоб їх вивчати. Про яку якість навчання іноземних мов тоді може йти мова? Скорочення годин веде до зниження якості навчання майбутніх фахівців, які не зможуть на високому професійному рівні проводити уроки в школі. У школі майже немає вчителів іноземної мови 30-річного і молодшого віку за цей вік, бо зараз педагогічні університети переходять у розряд класичних університетів, і педагогічних кадрів стає все менше.   

Станом на березень 2025 р. у переліку обов'язкових предметів у ліцеях стоїть формулювання «іноземні мови», однак не визначено які іноземні мови і який їх статус. Англійська мова однозначно залишиться, а от про німецьку мову не зрозуміло. Скорочення годин у наступному навчальному році свідчить про винищення німецької мови у школі і відповідно у вищій школі тихою сапою, коли через 10 років уже не буде ні вчителів, які б могли викладати цю мову, ні учнів, які б її вивчали. Наголошуємо на тому, що співпраця з німецькомовними країнами Європи для України надзвичайно важлива, бо їхні економіки - це найпотужніші економіки Європи.

Пропонуємо:

1. включити німецьку мову як обовʼязкову дисципліну  у перелік обов'язкових дисциплін у ліцеях з поглибленим вивченням німецької мови, а німецьку мову як другу іноземну мову поряд з французькою і іспанською в усіх ліцеях з 5-го по 12 клас;
2. не скорочувати кількість годин на вивчення іноземних мов, німецької зокрема, щоб забезпечити якість володіння іноземними мовами.

Шановний пане міністре, сподіваємося на Ваше розуміння ситуації з викладанням німецької мови в Україні і на Вашу підтримку поступу України по шляху до вступу до Європейського Союзу, в якому більше 135 мільйонів громадян говорять німецькою мовою.    

 З повагою

Проф. д. філол. н. Світлана ІВАНЕНКО,

президентка Української спілки германістів

вищої школи